А знаєш коли серце розбивається на дрібні кусочки? Коли тобі хтось дає надію, яка урешті - решт виявляється марною, коли хтось
прив'язує тебе до себе, а потім, не попрощавшись, зникає. А ти не
розумієш, що ж сталося, чому так трапляється? Але усім байдуже на те, що
ти відчуваєш, за що хвилюєшся, чи про що мрієш; усі навчились
пропускати прості і щирі співчуття, нікого в серце не впускати,
заткнувши вуха навушниками і вдягнувши на очі окуляри. І тоді серце
поступово перетворюється на крижинку, не здатну на любов і співчуття.
Пізніше воно розбивається на багато кусочків льоду і тоді потрібен
хтось, хто зігріє, хтось, хто поверне втрачену надію, або повернеться
той, хто пішов, так і не попрощавшись...
Автор: Лілія Костюк

Немає коментарів:
Дописати коментар