Знову самотність. Вона мені тепер як рідна сестра, завжди поруч де б я не знаходилася. А й справді, хто самотній, той ніколи не буде покинутий. Вона ходить за мною, наче власна тінь, не покидаючи мене ні на мить, не дозволяючи зробити хоча б крок без неї. Напевно, я занадто відірвалася від реальності і вже не помічаю тієї межі, що відділяє ілюзію від реального світу. Я заблукала там, вдвох зі своєю самотністю і здається, що не знайду дороги назад. Залишайся, ти ж бо мене ніколи не покидала. ©