Історія і Львів

Я дуже люблю історію,  напевне ще з дитинства. Це було щось таке, чого мені завжди було мало, я хотіла знати більше. Всі казали, що, напевне, коли виросту, я буду істориком, але історія все таки це не було цілком те, чому б я хотіла присвятити життя. Гм.. історія- щось на зразок хоббі. Я любила читати про те, що було колись, мене це дуже захоплювало. Хоча минуле хвилювало мене набагато менше ніж реальність. Загалом я довго не знала, що ж робити з цим хоббі і куди його можна застосувати.
Сталося так, що я народилася у Львові - місті левів, кави і дощу, але всі це і так прекрасно знають. Здавалося він би мав стати для мене вже буденністю, оскільки я живу тут все своє, хоч недовге, життя, але Львів завжди дивував мене чимось новим- деталями. Не те, що лежить на поверхні, не те, що бачать всі, а те, що видно тільки тим, хто хоче це побачити. Я багато читала про Львів. в мене навіть утворилася така собі маленька тематична бібліотека. Зрештою, я йшла і бачила  Львів у всій його величі з усіма надбаннями минулих століть.
 Насправді, ми так мало знаємо про місто в якому живем, ми так мало звертаємо увагу на те, де ми ходимо і що нас оточує і на питання розказати щось про місто відповідаємо стандартною фразою " Засноване 1256 року Данилом Галицьким і назване в честь його сина Лева". А якщо підняти свій погляд вище ніж львівська бруківка, можна побачити, який чудовий витвір мистецтва- Львів, хоча й трохи модернізований. Який шедевр кожен з будинків ,яка клопітка праця заклачена в кожен малюнок, різьбу, скульптуру. Це просто щось неймовірне, коли ти уявляєш, яка це краса і якою вона була колись.
Зрештою, я вирішила попробувати себе у ролі екскурсовода нашим прекрасним містом, а що з цього вийде- побачу, коли закінчу курси. Сподіваюсь, я теж зможу передати комусь свою любов, до цього прекрасного міста.

© Марта