Місто, де здійснюються мрії, місто, де вулички пахнуть кавою, місто, де безліч історичних пам’яток, місто, де живе любов, місто, де вміють любити, місто, де почувають себе вільними… це моє місто Львів!
Дуже приємно перебувати у цьому місті восени. Листя на
деревах вкривається золотом, опадає на асфальт і створює золотий килим.
Де-не-де стоять калюжі, в яких відбиваються шматочки неба, а діти, які
пробігають повз частенько люблять вступати в них, порушуючи цю гармонію.
Потім наступає
зима. Вона вкриває сніговим покривалом усі вулиці і будинки. Львів стає ще
загадковішим. Незважаючи на холодну погоду, на душі завжди тепло; перехожі
зажди усміхнені і щасливі.
А весною, коли починають квітнути дерева, місто
наповняється незвичайним ароматом, створюючи неповторну атмосферу. А коли іти
повз квітучі дерева, тоді як пелюстки починають опадати, то можна відчути себе
у казці. Влітку Львів наповнюється туристами, які також бажають відвідати це
загадкове місто. Тоді львівські мури оживають, закарбовуючись навіки у пам’яті. Сонце тепло віддає, на серці тепло також стає. Місто
все запрошує і манить без зупину.
Львів – це місто тих, кого ще не поглинули сірі будні.
Львів – це дім, у якому завжди затишно.
Автор: Лілія Костюк
Автор: Лілія Костюк
Немає коментарів:
Дописати коментар