В її волоссі...

В її волоссі живе осінь.
Вона отам живе давно
І щороку вона просить
Не живи так як в кіно.

Не кидай листки надії
Не ридай десь там в пусту
Не губи чужії мрії
Заплети густу косу.

Бо це твоє розтріпане волосся
Із білою трояндою в шипах
Яке комусь ще сниться досі
Чи може в мареннях чи в снах.

Воно наводить на печаль
Кидає де-не-де сльозу
І не раз сповняє жаль
Як в осінню та непрохану грозу.

В її очах живе тривога
Блистить печаль і темна ніч
В її житті - одна дорога
А стільки пройдено узбіч.

А в голосі лиш чутно тишу
Лише звучить у ньому холод
А я лиш згадку цю колишу
Та, що проймає новим болем

В її волоссі ходить вітер
Він разом з осінню живе
Він їй приносить мовчки квіти,
А час вже й ніби не іде...
© Лілія